Коли я приходжу на молитву і зустрічаюся з Богом, то розумію і відчуваю, що Бог любить людей. Він любить нас більше ніж мати своє немовля. Він хоче, щоб кожна людина була вповні щасливою. Він все приготував для цього. Тоді я розумію, що Бог створив українську землю і жителів цієї землі для щастя. Але, коли я повертаюсь з молитви і дивлюся на сучасну українську реальність, то бачу разючу відмінність. Наркотики, СНІД, від яких тисячі молодих люди помирають недоживши і 25 років, алкоголізм, бідність.

Підіть в наші лікарні, подивіться на умови в яких лежать хворі, підіть в пологові відділення і подивіться в яких умовах діти приходять на світ. Постійте в чергах з пенсіонерами і послухайте як вони діляться своєю «щасливою старістю». Поїздіть нашими дорогами, походіть по наших засмічених лісах ... Чому так діється? Чому розводи, ненависть, обман? Чому? Розумію, що причиною цих бід є гріх, який проникнув в життя особисте і суспільне. Але де ж вихід? Де вихід і чи є він взагалі? Вихід є. Цим виходом є Ісус Христос. Це Він є Спаситель світу. Він є рішенням всіх наших проблем. Біблія говорить, що потрібно прийняти Ісуса в своє життя. Тоді Він змінить Ваше життя, Вашу працю, Вашу сім’ю. Але як же Його прийняти в своє життя, як дозволити Його силі перемінити наше життя, життя нашої країни? Цього навчитись найкраще на прикладах святих. Саме для цього і прибула в Україну св. Тереза від Дитяти Ісус. 2 місяці цей Апостол Божої любові буде свідчити про те, що Ісус може змінити Ваше життя, життя цілої України.

Я часто задумувався: «Де є ключ до переображення України?» Знайти відповідь на це питання мені допомогла свята Тереза від Дитяти Ісус. Вона підсказала мені, що ключ знаходиться у серцях людей. Ключем до переображення нашої землі є переображення людського серця. Там, в серці людини, лежить найбільше багатство України. Розбудити це серце, вселити в нього надію, запалити його любов’ю, визволити дрімаючий потенціал, який вкладений там Богом. Якщо це серце не розбудити, то весь потенціал, який мав би змінити Україну, буде заклопаний на цвинтарі. Як же розбудити серце? Тереза мені дала підказку: « Великими мріями і великими прагненнями».

Давайте разом подивимось на деякі факти з життя Терези. Дитинство. Одного разу старша сестра Терези, Леоні, запропонувала меншим сестрам вибрати щось з корзинки з шматками матерії. Целіна взяла одну мотузочку. Тереза ж забрала всю решту заявивши: «Я вибираю все!». Хм! «Але ж амбітна» - подумав я! Хороші початки святої!

В школі у бенедиктинок (1881-1886 рр) Тереза багато читала рицарських романів. Особливо вона захоплювалась Жанною Д’арк і думала, що вона теж є народженою для слави. Але не для гучної слави, як діва з Лотарінгії, але для слави тайної, «щоб стати великою святою». «Я вважала,» - пише вона, «що народилася для слави, ... і що вона полягатиме в тому, що я стану великою Святою!!!.... Це прагнення могло б видаватися зухвалим, якщо взяти до уваги, наскільки я була слабка й недосконала й наскільки такою залишаюся зараз, після семи років, проведених в ордені, а все-таки весь час я відчуваю ту довірливу сміливість, що стану великою Святою».

В монастирі, вона заявила священикові, що хоче любити Бога, як свята Тереза від Ісуса. Сповідник сказав, що це зухвальство хотіти любити Бога, як св. Тереза від Ісуса. Вона відповіла: «Але ж, Отче, не думаю, що це зухвалі прагнення, бо Господь Ісус сказав: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий».

В листі до своєї сестри Целіни вона пише: «Наші нескінченні прагнення – це ані не нездійсненні мрії, ані іллюзії, бо сам Ісус дав нам цю заповідь!» Нескінченні прагнення – ось її горизонт. Тереза вірить, що є відповідальна за «мільйони душ».

А ось подивіться на фрагмент з рукопису «М» в її «Історії однієї душі». Вона пише: «О, мій Улюблений! ця милість була тільки прелюдією до більших милостей, якими Ти хотів мене обсипати, дозволь мені, єдина моя Любове, сьогодні їх Тобі нагадати.... сьогодні, в шосту річніцю нашого єднання.... Ах! прости мені, Ісусе, якщо я кажу не до речі, бажаючи розповісти про свої прагнення, свої надії, які торкаються бескінечності, прости мені і зціли мою душу, даючи їй те, чого вона сподівається!!!

Бути Твоєю нареченою, о, Ісусе, бути кармеліткою, бути завдяки єднанню з Тобою матір'ю душ – цього мені повинно бути достатньо... це не так... Без сумніву, ці три привілеї – це справді моє покликання: Кармелітка, Наречена і Мати, однак я відчуваю в собі інші покликання, відчуваю в собі покликання ВОЇНА, СВЯЩЕНИКА, АПОСТОЛА, ВЧИТЕЛЯ, МУЧЕНИКА; нерешті, відчуваю потребу, прагнення виконувати для Тебе, Ісусе, всі найгероїчніші справи..... Відчуваю у своїй душі відвагу Хрестоносця, Папського Зуава, я хотіла б загинути на полі бою, захищаючи Церкву.»

Тендітна монахиня прагне бути рицарем, воїном. Дивні прагнення. Але це ще не все. Вона продовжує: «Відчуваю в собі покликання СВЯЩЕНИКА, з якою любов'ю, о, Ісусе, я підносила б Тебе в руках, коли на мій голос Ти сходив би з Неба.... З якою любов'ю я давала б Тебе душам!.. Але на жаль! прагнучи бути Священиком, одночасно захоплююся й заздрю смиренню Св. Франциска Асизького, й відчуваю в собі покликання наслідувати його, не приймаючи високої гідності Священства.»

Хоче бути священиком і, водночас, прагне не прийняти це достоїнство. «О, Ісусе! моя любове, моє життя... як поєднати ці контрасти? Як реалізувати прагнення моєї бідної малої душі? Ах! незважаючи на свою малість, я хотіла б освітлювати душі, як Пророки, Вчителі, я маю покликання бути Апостолом. Я хотіла б проходити землю, проголошувати Твоє ім'я й поставити на невірній землі Твій славний Хрест, але, о, мій Улюблений, однієї місії мені було б недостатньо, я хотіла б одночасно проголошувати Євангеліє у п'яти частинах світу й на найвіддаленіших островах. Я хотіла б бути місіонером не тільки кілька років, хотіла б ним бути аж від сотворення світу й бути ним аж до кінця віків».

Вона хочe бути апостолом, але відразу на всіх континентах і у всіх часах. Далі ж її мрії сягають взагалі неосяжних висот. «Але більш за все я хотіла б, о, Мій Улюблений Спасителю, хотіла б пролити свою кров для Тебе до останньої краплі. МУЧЕНИЦТВО – ось мрія моєї молодості, мрія ця зростала разом зі мною у кружганках Кармелю... Але тут теж відчуваю, що моя мрія – це божевілля, адже я не могла б обмежитися одним видом мучеництва... Щоб заспокоїти мене, потрібні були б вони всі.... Як Ти, мій Прославлений Наречений, я хотіла б дізнати бичування й розп'яття.... Хотіла б, щоб з мене зідрали шкуру, як зі Св. Варфоломея... Як Св. Йоан, хотіла б, щоб мене опустили в киплячу олію, хотіла б дізнати всіх туртур, заданих мученикам... Разом зі Св. Агнією і Св. Цецилією хотіла б віддати свою шию під меч, і як Жанна д'Арк, моя люба сестра, на вогнищі хотіла б шептати Твоє ім'я, о, ІСУСЕ.... Коли я думаю про страждання, які випадуть на долю християн у часах Антихриста, відчуваю, як тремтить моє серце, йхотіла б, щоб ці страждання були призначені для мене..... Ісусе, Ісусе, якби я хотіла описати всі свої прагнення, мусила б позичити Твою книгу життя Одкр 20,12, там описані вчинки всіх Святих, і я хотіла виконати ці вчинки для Тебе.

О, Ісусе мій! що Ти відповіси на всі мої божевілля?.... Чи є душа більш мала, більш безсильна, ніж моя?. А все-таки – адже це саме через мою слабкість Тобі зволилося, Господи, виконати мої малі дитячі прагнення, і сьогодні Ти хочеш виконати інші прагнення, більші, ніж всесвіт.»

Цей фрагмент відібрав мову у мене. Я не зустрічав ще людини, яка мала б такі масштабні прагнення. Часто питаю у людей про що вони мріють, які ставлять цілі перед собою. Чую у відповідь: «Мати здоров’я, купити квартиру, машину, щоб діти ходили до церкви, щоб чоловік перестав пити, щоб вийти заміж. Ще вивчити дітей, помогти їм купити помешкання, – це вже вершина мрій. Але це ж прожитковий мінімум! Питаю про мрії у священика – і чую: «побудувати костел, щоб парафія зросла на 100 осіб». І це все? «Хоча б це осягти, то буде добре» - відповідають. Але ж я не питаю про те, що можемо реально зараз зробити. Я питаю про мрії, про прагнення. Чи ж не мрієте про квітучу Україну, де панує справедливий християнський порядок у всіх сферах? Про Церкву, яка розвивається і освітлює найдальші куточки суспільства світлом Євангелії? Чи не мрієте про Україну без наркотиків, СНІДу, розпусти, алкоголізму, корупції? «А хіба це можливо?» - чую у відповідь. В порівнянні з мріями Терези, ці мої мрії – це маленькі курчатка у порівнянні з величним орлом. Якби Тереза почула про ці мрії, то здивувалася б і запитала: «Чому так мало прагнемо?» Дуже мало прагнемо!!! А знаєте чому у нас такі мізерні мрії? Мала свята допомогла мені це зрозуміти. Тому що ми ... боїмося Бога... Ми не знаємо Бога, як свого Отця. Тому коли приходимо у Його присутність, то можемо несміливо попросити тільки про здоров’я, квартиру, щоб чоловік перестав пити і все. На більше не маємо віри. А Тереза з Лізьє була переконана, що у неї є люблячий Небесний Тато, який може сповнити всі її «божевільні прагнення, більші, ніж всесвіт». От так просто вона могла сказала Ісусові, що хоче мати всі Його страждання, всі муки апостолів, муки Цецилії, Жанни Д’арк, всі страждання християн часів Антихриста. А взагалі, щоб описати свої божевільні прагнення, то просить Ісуса позичити їй книгу життя, щоб просити виконати всі вчинки святих, які так описані? Це не занадто?! Ні, потім вона ще згадує про інші свої прагнення «більші за всесвіт». У мене відбирає мову, коли я чую таке. Я просто німію і мій мозг «завішується» від перевантаження.

То де ж ключ до переображення України? Україну зможуть переобразити люди з серцем орла, з серцем, як у Терези від Дитяти Ісус. Жителі України, розбудіть свої серця! Нехай вони проснуться, нехай вони почнуть мріяти і прагнути чогось високого. Тільки люди, які ставлять перед собою великі цілі і окрилені великими мріями зможуть прийти до Бога і просити за переображення нашої країни, про радикальні зміни у свідомості нашого суспільства. Тереза для цього приїхала на нашу землю! Вона прагне пробудити наші серця. Бо саме серця наповнені великими мріями і великими прагненнями є КЛЮЧЕМ ДО ПЕРЕОБРАЖЕННЯ УКРАЇНИ!